Готуємося до уроку біології

 До уваги учнів 10-В класу!

Пропоную вам теоретичний матеріал з теми 

"Форми розмноження організмів"

1. Форми розмноження організмів.
Розмноження — це властивість усіх живих організмів, що забезпечує відтворення собі подібних, безперервність і спадкоємність життя. Воно можливе завдяки спадковості й мінливості. Існують різні способи розмноження. Основними з них є нестатеве і статеве розмноження.
При статевому процесі здійснюється обмін генетичною інформацією між організмами, а при нестатевому — ні. У деяких організмів покоління з нестатевим розмноженням може чергуватися з поколінням, що розмножується статевим шляхом.
Статеве розмноження — це форма розмноження, пов’язана з обміном генетичною інформацією і формуванням у зв’язку з цим статевих клітин — гамет.
Нестатеве розмноження — це форма розмноження, що не пов’язана з обміном генетичною інформацією між особинами. Це — найдавніший і простий спосіб розмноження. Саме так розмножуються одноклітинні організми — бактерії, ціанобактерії, одноклітинні водорості та найпростіші
тварини.
2. Нестатеве і статеве розмноження: цитологічні основи, форми, біологічне значення.
Майже всі багатоклітинні рослини та гриби (за рідкісними винятками) мають здатність до нестатевого розмноження. Воно здійснюється вегетативним способом або за допомогою спор. Серед багатоклітинних тварин здатність до нестатевого розмноження частіше зустрічається у нижчих
форм. Єдиний спосіб нестатевого розмноження у тварин — це вегетативне розмноження.
Розрізняють такі основні види нестатевого розмноження: вегетативне розмноження і спороутворення.
Вегетативне розмноження — це утворення нової особини з частини батьківського організму. Існують різні форми вегетативного розмноження.
Поділ — це спосіб розмноження, який використовують переважно одноклітинні організми. Зазвичай воно здійснюється шляхом простого поділу клітини навпіл. Такий простий спосіб розмноження, пов’язаний із відносною простотою організації одноклітинних організмів, дозволяє розмножуватися дуже швидко.
Серед найпростіших (у тому числі паразитів людини, наприклад у малярійного плазмодія) зустрічається множинний поділ — шизогонія (від грец. schizo — розділяю). У цьому випадку ядро материнської особини послідовно ділиться на кілька ядер, після чого багатоядерна клітина
розпадається на відповідне число одноядерних клітин.
До форм вегетативного розмноження, що використовують багатоклітинні організми, належать брунькування та фрагментація.
Брунькування — це тип вегетативного розмноження тварин і рослин, за якого дочірні особини формуються з виростів тіла материнського організму (бруньок). Брунькування є характерним для багатьох грибів, печінкових мохів і тварин (губки, кишковопорожнинні, деякі черви, деякі джгутикові,
інфузорії, споровики). Якщо процес брунькування відбувається не до кінця, і молоді особини залишаються з’єднаними з материнським організмом, то це може призводити до утворення колоній.
Фрагментація — це спосіб вегетативного розмноження, за якого особина ділиться на два або кілька фрагментів, кожен з яких утворює новий організм. Фрагментація ґрунтується на явищі регенерації — властивості всіх живих організмів відновлювати пошкоджені тканини, а іноді й органи.
Фрагментація є характерною для деяких нитчастих водоростей (наприклад, спірогіри) і деяких безхребетних тварин (наприклад, плоских червів).
Спороутворення або спорогенез — це процес утворення спор. У біології поняття «спори» може належати до декількох категорій організмів — спори, що формуються задля перечікування несприятливих умов, і спори, що служать для розмноження. У даному випадку це спори рослин, споровиків і грибів, що служать для розмноження.