Готуємося до уроку біології

Для 10-В класу теоретичний матеріал з теми
"Життєві цикли та чергування поколінь"

Життєві цикли рослин 
Життєвий цикл — це закономірна зміна всіх поколінь, характерних для даного виду живих організмів. Наприклад, у рослин у життєвому циклі йде чергування статевого та нестатевого поколінь, оскільки для рослин характерними є два види розмноження: статеве і нестатеве.
Статевим поколінням у рослин є гаметофіт, а нестатевим — спорофіт.

У всіх рослин гаметофіт гаплоїдний, а спорофіт диплоїдний. Мейоз у життєвому циклі рослин відбувається при формуванні спор.

У мохоподібних і папоротеподібних на гаметофіті утворюються статеві органи: чоловічі антеридії та жіночі архегонії. Сперматозоїди запліднюють яйцеклітину, що перебуває в архегонії, у результаті утворюється диплоїдна зигота. Зигота формує зародок, який розвивається у спорофіт. Саме на спорофіті в спорангіях відбувається мейоз і утворюються гаплоїдні спори.

Зі спори розвивається гаметофіт, і цикл починається спочатку. У мохоподібних у життєвому циклі домінує гаметофіт, а у папоротеподібних —спорофіт.

У насінних рослин життєвий цикл ускладнюється, оскільки жіночий гаметофіт розвивається на спорофіті та на ньому й залишається, а чоловічий гаметофіт — пилок, переноситься до жіночого гаметофіту в процесі запилення.

Крім того, у насінних рослин виникає спеціалізована структура — насіння — зародок спорофіту, забезпечений запасом поживних речовин і оточений захисною оболонкою.

У голонасінних перенесення пилку забезпечується вітром. Після запилення пилок проростає, утворюється пилкова трубка. Утворюються два спермія, але в процесі запліднення бере участь лише один із них, інший — гине. У результаті запліднення утворюється зигота з диплоїдним набором хромосом. Зигота дає початок зародку, який є частиною насіння.

У покритонасінних з’являється генеративний орган — квітка і виникає подвійне запліднення, яке властиве тільки квітковим рослинам. При подвійному заплідненні один зі сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий — із центральною клітиною зародкового мішка, тобто жіночого гаметофіту. Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок, а з центральної клітини — вторинний ендосперм насіння, що містить поживні речовини.

Еволюція життєвого циклу вищих рослин відбувалася у двох протилежних напрямках: у мохоподібних вона була спрямована на зростання самостійності гаметофіту, його поступового морфологічного ускладнення і спрощення спорофіту, що розвивався на спорофіті й залежав від нього; у всіх інших вищих рослин самостійною фазою життєвого циклу є спорофіт, а гаметофіт у процесі еволюції поступово зменшувався і спрощувався.

Редукція гаметофіту є максимальною в покритонасінних рослин, у яких, наприклад, жіночий гаметофіт представлений лише вісьмома клітинами зародкового мішка.

Отже, серед нижчих і серед вищих рослин всі великі й складно влаштовані організми є спорофітами.

Для тварин теж характерні різноманітні життєві цикли, у яких можуть чергуватися статеве і нестатеве покоління, рухливі й малорухомі форми, є складні життєві цикли у паразитів, що пов’язані зі зміною хазяїв. Життєві цикли з’являються вже в одноклітинних тварин. В інфузоріїтуфельки, наприклад, чергується нестатеве покоління і покоління, у якого відбувається статевий процес.

У життєвому циклі сцифоїдних медуз чергуються стадія поліпа і стадія медузи. На стадії медузи відбувається розмноження статевим шляхом.


Чоловічі особини виробляють сперматозоїди, жіночі — яйцеклітини. Після злиття утворюється личинка — планула, що осідає на дні.

Потім із планули виростає нестатеве покоління — поліп. Коли поліп досягає зрілості, на ньому завдяки брунькуванню формуються молоді медузи, які відокремлюються від нього. У сцифоїдних медуза, яка щойно відокремилася, відрізняється від зрілої форми.

Життєві цикли організмів мають адаптивний характер і пов’язані з пристосуванням до життя в різних умовах навколишнього середовища.

Також з теоретичним матеріалом по цій темі можна ознайомитися ТУТ